Під час будівництва кабельної лінії неважко пошкодити ізоляцію, що затягує проєкт і тягне за собою додаткові витрати. Тому необхідно застосовувати відповідне обладнання та керуватися добрими практиками й правилами охорони праці. Недарма використовують на перший погляд прості засоби, як-от склопластикові прутки чи кабельні панчохи.
Способи прокладання кабелів
Під час прокладання кабелю ми маємо справу з багатьма чинниками ризику, які можуть спричинити пошкодження, як-от: нерівності місцевості, надто велика швидкість чи сила тяги або неправильне ведення кабелю на поворотах траси. Слід зважати на можливість електричних, екологічних і механічних пошкоджень. Щоб їх уникнути, застосовують три різні методи протягування кабелю:
- за допомогою спеціальної тягової головки для кабелю,
- за допомогою спеціально опресованого наконечника, який дає змогу тягнути за струмопровідну жилу кабелю,
- за допомогою захвату для тягнення за зовнішню оболонку кабелю (так званої кабельної панчохи).
Однак незалежно від способу протягування кабелю не вдасться уникнути впливу скручувальної сили на кабель, тож виникає ризик пошкодження. Тому, окрім такого обладнання, як гідравлічні прес-кліщі, застосовують вертлюги, тобто поворотні з’єднувачі, які нейтралізують це скручування. Проте тут не можна застосовувати вертлюги з підшипником кочення, оскільки вони призначені для повітряних ліній, а не для кабельних.
Необхідно також надійно заякорити лебідку, щоб її положення не змінилося під час прокладання кабелю. Вибір лебідки теж має значення: добре, якщо вона оснащена автоматичним обмежувачем тягового зусилля, який вимкне привід після досягнення максимально допустимого значення. Слід також дотримуватися допустимих значень вигину кабелю. Варто пам’ятати, що допустимого радіуса вигину кабелю слід дотримуватися тоді, коли на кабель не діють жодні поздовжні сили. Його застосовують, коли кабель уводять в енергетичне обладнання, наприклад у розподільчі пристрої чи на опори повітряних ліній. Проте допустимий радіус вигину не можна ототожнювати з радіусом дуги повороту кабелю. Це інше значення, і воно стосується радіуса вигину кабелю на трасі кабельної лінії, коли діє поздовжня сила, – вона виникає від роботи лебідки. Тому необхідно встановлювати кутові ролики, щоб уникнути пошкоджень.
Як виглядає механічне протягування кабелю?
Для механічного протягування кабелю необхідна лебідка. Крім заякорення й контролю тягового зусилля, слід пам’ятати про потрібну швидкість: її слід плавно збільшувати від 0 до максимум 25 m/min. Необхідно також наглядати за роботою лебідки.
Захопити кабель можна кількома способами. Просте рішення – використати тягове вушко, встановлене виробником. Альтернатива вушку – тягова головка. Якщо кабель тягнуть за опресований кабельний наконечник, його необхідно захистити від вологи й бруду. Для цього зазвичай використовують стрічку або термоусадну трубку. Для захоплення кабелю підійде також панчоха для протягування кабелю – одинарна або потрійна. Проте не можна використовувати панчохи, призначені для повітряних ліній, через відмінності в параметрах.
Від способу захоплення кабелю залежить відрізок, який потім доведеться відрізати. Якщо кабель тягнуть за основну жилу, слід відрізати 0,5 метра, а в разі використання панчохи – 110% її довжини. На трасі необхідно також застосовувати кабельні ролики: найпопулярніші, звісно, V-подібні ролики, але зазвичай потрібні також прохідні та кінцеві ролики. Для протягування кабелів знадобиться й дуже просте обладнання, як-от склопластиковий пруток для затягування кабелю.
Чи допустиме ручне перенесення кабелів?
Ручне перенесення кабелю допустиме, але лише за певних умов. По-перше, працівник має тримати його обома руками. По-друге, під час перенесення кабель не може тертися об ґрунт чи будь-які інші елементи. Слід також стежити за допустимим радіусом вигину кабелю, щоб уникнути пошкодження. Такі роботи не слід виконувати поодинці, оскільки вага на одного працівника не може перевищувати 25 kg, а відстань між сусідніми людьми не може бути більшою за 4 метри. Неприпустимо, наприклад, переносити кабель на плечі.
Ручне розкочування кабелю також можливе лише в конкретних ситуаціях. Таке рішення допустиме для короткої ділянки, що не перевищує 100 метрів. На ній не може бути довгих проходів. Кабель укладають петлями на бровці траншеї, а потім затягують у траншею в напрямку, протилежному до напрямку укладання петель. Працівників слід поділити на групи: перша тягне кінець кабелю, наступна контролює протягування кабелю та його положення на роликах.
Кабельні лінії менш аварійні й безпечніші за повітряні, але через досить високу вартість проєкту дуже важливо дотримуватися добрих практик, щоб уникнути пошкодження кабелів під час прокладання.