Траси кабельних ліній планують так, щоб на них було якомога менше елементів інфраструктури, комунікацій тощо. Проте нереально, щоб кабельна лінія йшла по прямій, не оминаючи жодних перешкод. Тому з практичних міркувань і з міркувань безпеки застосовують такі споруди, як кабельні тунелі, канали, шахти чи естакади.
Кабельні тунелі та приміщення
Кабельний тунель – це спеціальне приміщення, у якому прокладають кабелі та проводи. Він має бути щонайменше 80 cm завширшки (у місцях проходів) і 200 cm заввишки. Необхідно забезпечити безпечне середовище, щоб захистити кабелі від пошкодження. Насамперед кабельні тунелі та приміщення мають бути виконані з негорючих матеріалів. Їхнє будівництво слід також спланувати так, щоб максимально запобігти проникненню води й забруднень. Отже, для дотримання правил безпеки потрібне не лише обладнання для прокладання, як-от розмотувач для кабельних барабанів, а й правильне проєктування тунелів та інших елементів кабельних ліній.
У тунелях необхідно також передбачити низку засобів захисту від різних чинників, які можуть пошкодити кабелі. Тут застосовують насамперед водовідведення, оскільки волога неминуче призводить до корозії. Крім того, необхідно забезпечити природний або штучний приплив повітря з можливістю за потреби його перекрити. Вимоги до ширини проходу не випадкові – він має забезпечувати евакуацію людей. Якщо тунель довший за 20 метрів, слід передбачити електричне освітлення.
Дуже важливий протипожежний захист. Якщо довжина тунелю перевищує 100 метрів, його необхідно поділити на пожежні відсіки завдовжки не більше 100 метрів (рекомендовано 50 метрів). Відсіки слід відокремлювати протипожежними перегородками з межею вогнестійкості щонайменше 30 хвилин.
Кабельні канали
Кабельний канал служить для монтажу кабелів над землею або в землі. Його можна влаштовувати в підлозі або над нею. Застосовують різні види каналів: відкриті чи закриті. Їхні розміри настільки малі, що людина, звісно, не може туди зайти. Проте можливий доступ до монтажних труб, проводів і кабелів на всій довжині каналу, що стає в пригоді під час обслуговування й можливого ремонту. Для монтажу необхідні ролики для кабельних лотків, але слід виконати й низку інших вимог. Насамперед, як і тунелі, канали мають бути виконані з негорючих матеріалів. Важливо, щоб плити, з яких вони складаються, знімалися по всій довжині каналу, хоча допускається влаштування каналів без доступу згори (але на довжині не більше 200 cm). Через загрозу корозії тут також необхідне водовідведення. Щодо протипожежного захисту, допускається більше ніж одне рішення. По-перше, весь канал можна засипати піском. Альтернатива – поділ на пожежні відсіки протипожежними перегородками. Слід, однак, урахувати, що перегородки не можуть перешкоджати водовідведенню. Канали влаштовують у дуже різних місцях, тому ризик потрапляння туди вологи не всюди однаковий. Якщо канал розташований у будівлі або вище рівня ґрунтових вод, допускається ґрунтове дно. Проте його слід належно захистити 10-сантиметровим шаром ущільненого гравію та піску.
Кабельні шахти
Інша споруда, яку застосовують під час будівництва кабельних ліній, – кабельні шахти. Це відокремлені вертикальні проходи, які з’єднують щонайменше два поверхи будівлі. Кабелі тут кріплять на кабельних драбинах або в кабельних каналах. Кабельні шахти також слід виконувати з негорючих матеріалів. Крім того, їх поділяють на пожежні відсіки перегородками з межею вогнестійкості 90 хвилин. Необхідно забезпечити доступ до кожного пожежного відсіку, щоб уможливити експлуатаційні роботи.
Кабельні естакади
Естакади називають також кабельними містками. Це надземні конструкції для прокладання кабелів. До їхнього складу зазвичай входять полиці, кабельні драбини або лотки. Застосовують відкриті, напівзакриті або закриті естакади. З міркувань безпеки металеву конструкцію необхідно заземлити. Естакади захищають кабелі від прямого сонячного світла. Їх слід будувати так, щоб можна було очищати кабелі від пилу та інших забруднень. Проєктуючи естакади, враховують також перспективи розширення мережі. До цього мають бути пристосовані механічна міцність і простір, щоб у майбутньому можна було докласти нові кабелі.
Захисні оболонки
Під час прокладання лінії від механічних пошкоджень захищають різноманітні ролики, як-от кутовий кабельний ролик. Захист необхідний і під час експлуатації лінії. Тому використовують оболонки, стійкі до зовнішніх чинників. Вони є додатковим захистом від вологи, оскільки їх слід монтувати так, щоб усередині не збиралися вода чи мул. Після прокладання кабелів оболонки ущільнюють негорючим матеріалом.
Прокладання кабельної лінії вимагає продуманого проєктування: необхідними виявляються такі елементи, як канали, естакади чи кабельні шахти. Для кожного з них ключове значення має протипожежний захист.